Згідно Закону України 3651-д орган місцевого самоврядування «Маловулизька сільська рада» (код ЄДРПОУ: 05379323) був реорганізований і увійшов до складу Шпиківської громади

Для можливості відновлення сайту дзвоніть за телефонами: (0432) 55-43-70 - Метастудія (Вінниця)
Vlada.ua - розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування

Історична довідка

Село засноване ще на початку  ХУІІ століття  під  час  розпуску  Запорізької  січі.

Є три  версії  походження  села  Мала Вулига.

За  архівними даними  назва  села  походить  від  назви річечки (притоки  Південного  Бугу) Вулижки.  Село  Мала  Вулига    знаходиться  по  середині  річечки  Вулижки,  вище  у  верхів»ї  знаходиться село  Велика  Вулига,  нижче в самому  низу  знаходиться  село  Рогізна, де  і  впадає  протока  Вулижка  в  Південний  Буг.

Друга  версія  походження  села  Мала  Вулига за  переказами старожилів  назва села  походить  від  слова   воли (Волога). Колись  через  наші  села  Малу  та  Велику Вулигу , Стояни  проходив  Чумацький  шлях на південь. На той  час воли  були  основна  тягова сила.  

У  селі  Стоянах була  стоянка  чумаків, де  вони  зупинялися  для  перепочинку  і  випасали волів. Тому  і село названо Стоянами. А  тут  де  село Велика Вулига , яке  розташоване поряд  Чумацького  шляху  випасалися воли, тому  цю  місцевість   назвали  Велика Вулига (Велика Волига),  тобто  довго паслися воли.

Де  розташоване  село  Мала  Вулига  був  дуже  скупий  пан, якому  належали  ці землі,  він  не  дозволяв  довго пасти  воли, тому  село  названо Мала Вулига (Мала Волига). Ці три  села  ніби  злилися  між  собою.

Третя версія   походження  села , за  історико – краєзнавчими  версіями нашого земляка, історика  Ковтун  Євгена  Григоровича,  колись  люди  селилися  поряд з великими  річками, це давало змогу  утримувати  худобу та займатися  землеробством, так перші поселення  були  біля  річки  Південний  Буг  назва  того  поселення  була  Золоте  Яблучко.Люди  жили  там дружно та заможно. При  наступі  Монголо – Татарського  іга  поселення  змушенні  були  відступати, відступали  туди  де  можна було  за щось  сховатись . На території де  зараз  розташована  Мала  Вулига,  було   мале  каміння (булижники) а  там де  територія  Великої  Вулиги було  каміння  велике (булижники) , так і  пішла версія  що  населення  сховалось  за  Малими булижниками  а потім  і Великими  булижниками так і пішла  назва Мала  та  Велика  Булига, яке  згодом  перемінилось  на   Мала та  Велика  Вулига.

Перші  поселенці  села  Мала  Вулига  з»явилися  ще  на  початку  ХУІІ  століття, під  час  Запоріжської Січі, на  березі  річечки  поселились два  козаки  Вудилів  та  Волошин. Поселення  належало  до  Брацлавського  уїзду, після  революції  в  1927  році  Подільської губернії   Шпиківського  району, потім  тульчинського  району  з  1965 року  Тиврівського  району  Вінницької  області.
На  початку  ХУІІ  століття  коли  Поділля  знаходилося  під  впливом  Польських  магнатів, власником  села  був  Польський  магнат  князь  Любомирський. 1760 році  село  придбав  у  князів  Любомирських Леонард – Марлін Свайковський.

Потім на  початку ХІХ  століття  перейшла  до  кріпосника  Сабанського,  а  ще  пізніше до  Н.П.Балашова, який був власником  цих земель  до революції 1917 року.

Село  Мала  Вулига, або Вулижка  розміщено  на захід  від  села  Печори, на рівнині, по течії річки  Вулижки  від  уїзного  міста  Брацлава  в  20  верстах. Так, як і  Велика Вулига, Мала  Вулига  належала  Н.П.Балашову.  Прихожан та  той  час  було  чоловік  305, а  жінок  308.  Був  збудований  храм  дерев»яний,  на  камінній  основі  о  трьох  куполах,  во ім`я  святих  бессеребряників  Косьми  і  Дем`яна,  построєний  в  1949 році   на кошти   першого  приходського священика  села  Мала  Вулига Гордія  Безбидовича.

Церковно- приходська  школа  була  відкрита  в  1873 році  св»ященником   Антонієм  Григулевичем.  Розміщена  була  в   особистому  дерев»яному  будинку  побудованиному на  кошти  прихожан в  1889 році.

Народні назви вулиць в селі:

  • Дворянська - по  цій вулиці був збудований панський двір економа;

  • Забілянська – тут  копали білу глину;

  • вулиця  розміщенна по другу сторону греблі від села - Загребля;

  • Селянська - центр села.

На даний час   вулиці перейменовано:

  • Дворянська - ім. Щорса

  • Польова - Загребля

  • Зарічна- Забілянська

  • Селянська - Ленінська

До  Маловулизької  сільської ради  прилягають  ще  два хутори – Чубарівка  та   Польова  Слобідка.   Чубарівка  було  засновано  в  30 –х  роках  ХХ  століття. Назва Чубарівка , була дана  на  честь діяча  Чубаря,   який  проживав  на  цьому хуторі , після  його  зробили ворогом народу  і перейменували  хутір  Чубарівка  на   Підлісівка, тому  що  місце  розташування  села  під  лісом.

Хутір  Польова  Слобідка  ( в минулому  тут  була   панська  економія )  на полі  і  тому  так пан  назвав  хутір. Хутір  польова Слобідка був  заснований  в  середині ХУІІ  століття.

Село  мало  свій  ліс під   назвою  « Вовчок »  За переказами  людей  в  ньому  колись  водилися  вовки. Через  село  протікає  дві невеликі річечки   Вулижка і Фоса. Річку  Вулижка іноді  називають Вудилиха. На річці Фоса  є  криничка   яка  носить  назву  « Вирок»  бо  вода  в  цьому  джереллі б»є  вверх ніби  вирує.

Назви  полів: Печорщина ( в сторону  села  Печора),  Лан -   найбільше  поле  села,  Коротиші -  подовге,  але   вузьке,  Лисий  камінь – біля гранітного   кар»єру.

Під час колективізації селян, які не хотіли йти в колгосп, розкуркулювали, вигонили  з домівок, а клуні  які їм  належали  розбирали і забирали матеріал в колгосп.  В нашому  селі  був розкуркулений  Токарик  Роман. Його  сім'ю вигнали  із хати.

1933 рік  - голодомор. Ніхто з голодомору не помер. Хоч і були люди, які пухли з голоду - Нич Лукерію, Мурга  Юхтима, Мурга  Семен. Нажаль  їх  вже  немає  в  живих.

ВЕЛИКА  ВІТЧИЗНЯНА  ВІЙНА – через  місяць  після  початку  війни   21  липня  1941 року  село  було  окуповане  фашистами.

В  період  окупації на  території  Шпиківського  району була  створена  підпільна  група.  В  цю  групу  ввійшли  декілька  жителів  нашого  села  зокрема  Голяківська  Марія  Петрівна  та  Цюпик  Ксенія  Михайлівна, вони були партизанками, зв»язківцями партизанського  загону.  

В селі  хазяйнували румуни. 18 березня  1944 року наше село звільнили радянські війська.

 

Економічний розвиток села Мала Вулига

В  результаті   перемоги  Великої  Жовтневої  соціалістичної  революції  селяни  села  Малої  Вулиги  одержали  в  користування  близько  3  -х  тисяч гектарів  землі, селянське індивідуальне  господарство. Але  дрібне    розпорошене  індивідуальне  господарство  не могло  принести певного  достатку  селянам.

В  країні почалась  колективізація  сільського  господарства.

Перший  колгосп  було створено в 1934  році , його  очолив  Цюпій  Яків  Явдокимович. В 1936  році  головування  прийняв  Шивінський,  після  нього  управління  колгоспом  прийняв Журавель  Петро Зінович ,  потім  головою  був  Стоколяс , який передав  естафету  -   Кубику   Анатолію  Терентійовичу , який   після  вищої партійної школи  пропрацював  головою  колгоспу    30 з  лишнім  років. Його наступниками  були  Онищук  Микола  Іванович ,  Ковтонюк  Олександр  Васильович.

Сільська рада  утворилася  в    березні   1977 році   до  її  складу  входило два села  Мала  Вулига  та  Рогізна  а  також два хутори  Підлісівка  та  Польова  Слобідка.  Першим   головою  сільської  ради   був  призначений   Попов  Василь  Якович,  на  його зміну  прийшла жінка   Попова  Марія  Опанасівна,  яка  працювала  з 1978  року  по  1994  рік,

  • після виходу нею на пенсію головою сільської ради був Раковський  С.Л.;  

  • з 2000  року і по даний час головою сільської ради був обраний Лимич  А.М.

На даний час  чисельність населення становить  - 475 осіб. Із  них  два  інваліди війни  :  Голяківський  Макара  Юхимович  ,  Коваль  Михайло Антонович , 4  -  вдови : Смагло  Ганна  Іванівна ,  Мурга  Марія  Павлівна, Заболотна Фівроня  Платонівна, Богуцька   Лариса Семенівна;  49  учасників  Ввійни, 1  жінка яка була  в концтаборі в Німеченні -  Павлішена Юлія Олексіївна.

На території села  є    багатодітні  родини  - Помилуйко Катерина  Василівна, Климчук Ольга  Іванівна,  Ковтун  Марія  Іванівна , Бабак Людмила  Миронівна Попова  Зінаїда  Іванівна , усім  цим  жінкам присвоєно  почесне  звання « Мати –героїння.»


Розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування
Пропонуємо веб-платформи по створенню власного веб-сайту державним органам влади, органам місцевого самоврядування та державним установам
Gromada.org.ua, Rda.org.ua, Rayrada.org.ua, School.org.ua, Osv.org.ua

Логін: *

Пароль: *